ШЛАК
(нім. Schlacke)
1. Розплавлена після тверднення камене- або склоподібна речовина (суміш флюсів, рудних концентратів тощо), що утворюється під час металургійних плавильних процесів, нагрівання й зварювання металів. Див. також «томасшлак», «шлакобетон».
2. Зола кам’яного вугілля, яка сплавилася в топці.