УНІСОН
унісо́н
(італ. unisono, від лат. unus – один і sonus – звук)
1. Одночасне звучання двох або кількох звуків на одній висоті і однакових звуків у різних октавах.
2. фіз. Рівність частот двох джерел звукових коливань.
3. Переносно – співати в унісон – потурати комусь; сліпо наслідувати або підтримувати когось.