ТОР
I
(від лат. torus – опуклість)
тіло, утворене обертанням круга навколо осі, що лежить у площині цього круга і не перетинає його. Форму Т. має, напр., бублик, камери автомобільного або велосипедних коліс.
II
позасистемна одиниця тиску (1 мм рт. cm.). Від прізвища італійського вченого Е. Торрічеллі.
III
у давньоскандінавській міфології бог грому й блискавки.