ТИТУЛ
ти́тул
(лат. titulus, букв. – напис)
1. Спадкове або надане монархом звання (граф, князь, барон тощо), з яким пов’язані особливі права і привілеї. Система Т. найхарактерніша для феодальної ієрархії.
2. В бурж. юриспруденції – підстави якого-небудь права (напр., Т. купівлі – продажу).
3. В СРСР найменування кошторису капітального будівництва об’єктів, включених до титульних списків.
4. Перша сторінка книги, на якій вміщено заголовок, прізвище автора, назву видавництва, рік та місце видання.