ТЕХНІКА
те́хніка
(грец. τεχνικός – вправний, досвідчений, від τέχνη – майстерність, мистецтво)
1. Сукупність засобів праці, що розвиваються в системі суспільного виробництва, а також використання різних прийомів і методів впливу на природу в процесі виробництва матеріальних благ; один з найважливіших елементів продуктивних сил суспільства.
2. Сукупність прийомів, застосовуваних у якійсь справі (напр., Т. живопису, будівельна Т.).
3. Т. безпеки – система технічних засобів, вимог, правил та прийомів роботи, що гарантує на виробництві безпечні й сприятливі умови праці; один з найважливіших державних заходів у соціалістичних країнах в галузі охорони здоров’я трудящих.
4. Т. управління – сукупність технічних засобів збирання, передавання, зберігання, обробки й видавання інформації, пов’язаної з керівництвом виробничими, соціальними та іншими процесами.