РЕФОРМІЗМ
реформі́зм
опортуністична, правосоціалістична течія в робітничому русі, яка заперечує необхідність класової боротьби, соціалістичної революції і диктатури пролетаріату, проповідує співробітництво класів, намагаючись підмінити революційні дії вимогами дрібних реформ, що не зачіпають основ капіталістичного ладу. Виник у 19 ст. Соціальна база Р. – дрібна буржуазія, робітнича аристократія, профспілкова бюрократія. Головним представником Р. на сучасному етапі є права соціал-демократія, об’єднана в Соціалістичний Інтернаціонал (1951 p.). Офіційна доктрина сучасного Р., яка протиставляється науковому комунізму, – «демократичний соціалізм». Зростання могутності світової системи соціалізму, успіхи міжнародного революційного руху, активна боротьба комуністичних і робітничих партій сприяють звільненню з-під впливу Р. тих трудящих, які ще перебувають під його впливом.