ПУАНСОН
пуансо́н, пунсо́н
(франц. poinçon, букв. – шило)
1. Робоча частина (звичайно металевий стрижень) деяких штампів та інших інструментів, що безпосередньо тисне на матеріал, який обробляють або досліджують.
2. Сталевий штамп з рельєфним зображенням букви, знака, цифри тощо. За допомогою П. видавлюють у металі друкарські форми (матриці). Виготовляють ручним або механічним способом.
3. Умовна позначка на географічних картах (кружок, квадратик тощо).