ПРАКТИКА
пра́ктика
(від грец. πρακτικά – діяльність)
1. Цілеспрямована діяльність людей, змістом якої є перетворення природи і вдосконалення суспільних відносин для задоволення їхніх потреб.
2. Вправність, набута в повсякденній праці.
3. Діяльність лікаря або юриста; коло цієї діяльності, люди, на яких вона поширюється.
4. Виробнича П. – систематично організовувана за навчальним планом робота студентів (учнів) на виробництві з метою оволодіння ними певною спеціальністю.