ПЛАЦЕНТА
плаце́нта
(від лат. placenta – пиріг)
1. Орган зв’язку зародка з організмом матері. Властивий вищим ссавцям і людині, а також деяким безхребетним (окремим членистоногим), деяким рибам, окремим сумчастим. Інша назва – дитяче місце.
2. У рослин – вирости тканини, на яких прикріплюються насінні зачатки в зав’язі квіткових рослин, спорангії у папоротників.