ПЛАТОНІЗМ
платоні́зм
1. Вчення давньогрецького філософа 5-4 ст. до н. е. Платона (звідси й назва), засновника об’єктивного ідеалізму. Платон розвинув теорію про наявність нетілесних вічних форм речей (він називав їх «образами» або «ідеями»), що разом з «матерією» породжують почуттєвий світ.
2. Ідеалістичний напрям античної філософії, що грунтувався на вченні Платона.
3. Переносно – ідеалізм («лінія Платона»).