ОРГАНІЧНИЙ
органі́чний
1. Властивий або подібний організмові; той, що характеризується життєвими процесами; живий;
о. світ – сукупність живих організмів.
2. Належний до тваринного чи рослинного світу або той, що утворився внаслідок розкладу організмів;
о-ні речовини – хімічні сполуки, що містять вуглець; були знайдені спочатку в організмах тварин і рослин;
о-на хімія – наука, що вивчає органічні речовини;
о-ні добрива – речовини органічного (біологічного) походження, що їх застосовують для поліпшення умов живлення культурних рослин.
3. О-на школа в соціології – реакційний напрям у буржуазній соціології кінця 19 – початку 20 ст., що ототожнював суспільство з організмом і пояснював суспільне життя біологічними закономірностями.
4. Той, що стосується внутрішньої будови органів.
5. Внутрішній, властивий чому-небудь, зумовлений суттю його натури; нерозривно пов’язаний з чимось.