НОУМЕН
но́умен
(від грец. νοούμενον – осягнуте розумом)
у платонізмі і середньовічній схоластиці – те, що осягається розумом на противагу даному в чуттях (феномену). В філософії І. Канта (див. «кантіанство») поняття, яке фіксує, що межею пізнання є чуттєвість.