НЕОРЕАЛІЗМ
неореалі́зм
(від нео... і реалізм)
1. Течія в англо-американській філософії початку 20 ст., що під гаслом «здорового глузду» виступила проти суб’єктивного й абсолютного ідеалізму в теорії пізнання. Н. абсолютизував незалежність змісту пізнання від процесу пізнання, розглядав суб’єкт пізнання як емпіричну людину, а не як історичне суспільство.
2. Прогресивний напрям в італійському мистецтві та літературі (виник у 40-х pp. 20 ст.), який об’єднав митців різних політичних переконань в їхньому прагненні утвердити демократичні, реалістичні принципи в мистецтві. Проте відсутність у представників Н. чітких ідейно-естетичних позицій, нерозуміння ними соціальної бази складних конфліктів сучасного буржуазного суспільства спричинилися до того, що нині Н. втратив своє значення.