ЛІКВІДАТОРСТВО
ліквіда́торство
(від лат. liquido – закінчую справу)
крайня права меншовицька опортуністична течія в РСДРП, яка виникла в роки реакції (1907 – 10 pp.) і була породжена деморалізацією дрібнобуржуазних елементів у партії після поразки революції 1905 – 07 pp. Представники Л. виступали проти теоретичних, тактичних і організаційних принципів РСДРП, зрікалися революційної програми партії, заперечували класову боротьбу пролетаріату та його керівну роль у революції, домагалися ліквідації нелегальної марксистської партії пролетаріату, замість якої хотіли створити нову, легальну реформістську партію. Поєднуючи нелегальні й легальні форми роботи, партія розгромила ліквідаторів. У 1912 р. на VI (Празькій) Всеросійській конференції РСДРП ліквідаторів було виключено з партії.