КУЛЬТУРА
культу́ра
(від лат. cultura – догляд, освіта, розвиток)
1. Сукупність матеріальних і духовних цінностей створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну К. суспільства Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного і суспільного життя є його духовною К. У класовому суспільстві К. має класовий характер. Панівною в капіталістичному суспільстві є буржуазна К. Разом з тим у капіталістичному суспільстві існують і розвиваються елементи пролетарської К., які стають ідеологічним знаряддям робітничого класу, всіх трудящих у боротьбі за своє визволення. В процесі історичного розвитку К. передового класу вбирає в себе прогресивні досягнення попередніх суспільств. На основі соціально-економічних перетворень та використання культурної спадщини новий пануючий клас творить свою нову К. Радянська соціалістична К. розвинулася з пролетарської К. Перемога соціалістичної революції в СРСР відкрила шлях культурній революції. Радянська К. – соціалістична
2. Ступінь довершеності в оволодінні якоюсь галуззю знань або діяльності (К. виробництва).
3. К. поведінки – сукупність моральних вимог, які стають для людини складовою частиною її звичок і навиків, що виявляються в її щоденній поведінці (на виробництві, в побуті, спілкуванні з іншими людьми).
4. К. сільськогосподарська – рослина, що її розводять (культивують) з метою одержання певної продукції.
5. К. археологічна – група археологічних пам’яток (на певній території або певного часу), що мають спільні ознаки.
6. К. мікроорганізмів – вирощування мікроорганізмів з дослідницькою або промисловою метою;
¤ колонія бактерій, вирощена таким чином.
7. К. тканин – метод вирощування тканин або окремих клітин, видалених з організму людини, тварин чи рослин. Інша назва – експлантація.
8. К. праці – сукупність умов, що забезпечують її високу продуктивність, безпеку й гігієну, а також рівень фахової підготовки працівника і його особистої організованості.
9. К. мови – ступінь відповідності мови нормам літературної мови; галузь мовознавства, що вивчає проблеми літературної мови.