КОРОННИЙ
коро́нний
(від корона)
1. У монархічних державах державний, казенний;
¤ к. суддя – суддя, призначений урядом;
¤ к-і землі – землі, що ввійшли до складу монархічної держави на основі спадково-династичних прав монарха;
¤ к-і колонії – британські колонії, якими управляли чиновники, призначені метрополією.
2. мист. К-а роль – головна, виграшна роль у репертуарі артиста.