КОНУС
ко́нус
(лат. conus, з грец. κώνος)
тіло обмежене замкнутою конічною поверхнею та площиною, що перетинає всі її твірні;
¤ прямий круговий К. – тіло, утворене від обертання прямокутного трикутника навколо одного з катетів.