КОНТУР
ко́нтур
(нім Kontur, від франц. contour – обрис)
1. Обрис предмета; лінія, що окреслює форму.
2. Замкнене коло провідників електричного струму.
¤ К. коливальний – електричне коло, що характеризується величинами електроємності, індуктивності і омічного опору, в якому можуть відбуватися коливання електричних і пов’язаних з ними магнітних величин.