КОНСУЛ
ко́нсул
(лат. consul)
1. У Стародавньому Римі періоду республіки титул двох обираних найвищих службових осіб, у період імперії – почесний титул.
2. У містах Північної і Середньої Італії (11 – 13 ст.) найвища службова особа.
3. У Франції в 1799 – 1804 pp. титул трьох осіб, які зосереджували в своїх руках найвищу виконавчу владу.
4. Службова особа однієї держави, що за згодою іншої держави постійно перебуває в певному її пункті (місті, районі) і здійснює там представництво й захист економічних та юридичних інтересів своєї держави, її громадян або юридичних осіб. Генеральний К – уповноважений якоїсь держави, що призначається в найбільші міста іншої держави.