КОНОЇД
коно́їд
(грец. κωνοειδής, від κώνος – конус і είδος – вид)
поверхня, складена з паралельних до даної площини (напрямної площини) прямих, що перетинають дану пряму (напрямну пряму) й дану лінію (напрямну лінію); якщо напрямна лінія плоска, то вона не повинна лежати в напрямній площині. Прикладами К. є гелікоїд та гіперболічний параболоїд.