КОМІСАР
коміса́р
(франц. commissaire, від лат. commissarius – уповноважений)
1. У різних країнах службова особа, наділена урядом особливими повноваженнями. У Франції за часів буржуазної революції кінця 18 ст. К. називалися уповноважені Конвенту. В СРСР: а) в 1917 – 46 pp. (до утворення міністерств) – член уряду, який очолював центральний галузевий орган державного управління (народний комісаріат); б) У 1918 – 42 pp. (з перервами) – представник Комуністичної партії і Рад. уряду в армії та флоті, що поділяв з командиром відповідальність за виконання бойового завдання, за бойову, політичну й матеріально-господарську підготовку частини; в) особа, яка очолює військовий комісаріат.
2. У деяких країнах – чиновник, що виконує поліцейські функції.