КЛАУЗУЛА
клау́зула
(від лат. clausula – закінчення)
1. Кожна окрема умова в законі й таких нормативних актах, як статут, договір, інструкція тощо; у вужчому розумінні – спеціальна постанова або застереження, що додаються до договору.
2. В риториці – завершення промови, в якому особливу роль відіграють стилістична побудова й звукові елементи мови.
3. В поезії – заключна частина віршованого рядка, починаючи від останнього наголошеного складу.