КВІНТЕСЕНЦІЯ
квінтесе́нція
(від лат. quinta essentia – п’ята сутність)
1. У давньоримській філософії – п’ятий елемент (ефір), який протиставляли чотирьом земним елементам (воді, вогню, землі, повітрю) як основний елемент небесних тіл. За середньовіччя – найтовший елемент, що ніби становив сутність речей.
2. Згущений або найчистіший екстракт якоїсь речовини.
3. Переносно – найважливіше, найсуттєвіше.