КАНЦОНА , КАНЦОНЕТА
канцо́на, канцоне́та
(італ. canzone – пісня, canzonetta – пісенька)
1. В давньоіталійській і французькій поезії форма ліричного вірша з кількох логічно закінчених за змістом й однаково ритмічно побудованих куплетів.
2. З 15 ст. в Італії і Франції нескладна лірична пісенька, що наближалася до народної (багатоголосої, потім одноголосої); з 19 – 20 ст. в інструментальній музиці – «пісня без слів».