КАНЦЛЕР
ка́нцлер
(нім. Kanzler, від лат. cancellarius – воротар)
1. За середньовіччя в Західній Європі особа, що займала при дворі монарха високі посади (начальника канцелярії, охоронця державної печатки тощо).
2. В дореволюційній Росії державний К. – найвищий цивільний чин.
3. У ряді буржуазних країн – назва деяких вищих державних посад [ напр., у Великобританії К. державної скарбниці – міністр фінансів; в Австрії і ФРН федеральний К. – глава уряду; у Швейцарії К. Союзу – керівних секретаріату вищих федеральних органів влади й управління (Союзних зборів і Союзної ради)]. Див. також «рейхсканцлер», «лорд-канцлер».