КАНОН
кано́н
(грец. κανών – палиця, переносно – правило, норма)
1. Твердо встановлене правило, норма.
2. Художній твір, що служить нормативним зразком, панівна форма в мистецтві будь-якого періоду, яка зумовлює певну композицію, систему пропорцій тощо.
3. Правило, релігійна книга, догмат, обряд, піднесений церквою до рівня закону.
4. Музична форма, в якій всі голоси виконують одну мелодію, але починають її в різний час (за принципом імітації), виступаючи послідовно один за одним.
5. Струнний щипковий музичний інструмент, поширений у країнах Близького й Середнього Сходу. Інша назва – канун.
6. Друкарський шрифт, кегль якого становить 40 пунктів.