ДІАПАУЗА
діапа́уза
(від грец. διάπαυσις – перерва, зупинка)
стан відносного спокою у тварин (переважно у комах), що характеризується припиненням росту й розвитку, а також різким уповільненням обміну речовин. Є засобом пристосування до зміни умов зовнішнього середовища.