ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ
диференціа́льний
(від диференціал)
різницевий, різний; той, що залежить від якоїсь умови;
¤ д-е числення – частина вищої математики, що вивчає властивості й способи обчислення диференціалів (або похідних) та їх застосування;
¤ д-а геометрія – частина геометрії, що застосовує диференціальне числення;
¤ д-і рівняння – рівняння, в яких шукана функція пов’язана з диференціалами (або похідними) та незалежними змінними;
¤ д-і механізми – механізми, в яких залишковий рух пропорційний різниці або сумі складових рухів; мовозн. д-і ознаки – ознаки, що використовують для розрізняння звукових одиниць (напр., фонем).