БУНКЕР
бу́нкер
(англ. bunker, нім. Bunker)
1. Вмістилище (приміщення, резервуар, скринька) для короткочасного зберігання і дальшого перевантаження рідких і сипких матеріалів.
2. У німецькій воєнній термінології – підземне сховище, вогнева точка.
3. В комбайні – скринька для зерна, звідки воно механічно зсипається в мішки крізь отвір, що закривається засувкою; на елеваторі – скринька для засипання зерна.
4. В автоматичних робочих машинах – живильне вмістилище, в яке навантажують дрібні заготовки навалом.