Словник іншомовних слів Мельничука
А [Б] В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я
БАРАНТА
баранта́
(тюрк. – розбійник, набіг)
самовільне захоплення чужого майна (гол. чином, худоби), щоб примусити його власника задовольнити претензії особи, що чинить Б., або відшкодувати заподіяні їй раніше майнові збитки, є злочином.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БАРАНТА


матиме такий вигляд: Що таке БАРАНТА