БАНДА
ба́нда
(італ. banda, букв. – загін)
1. Озброєна група людей, що вчинює злочинні дії; в широкому розумінні – всяка злочинна зграя, кліка.
2. Мідний духовий оркестр, що в деяких оперних виставах супроводжує дію на сцені або за сценою; в симфонічній музиці – додатковий ансамбль, розміщений окремо від основного складу оркестру.