ІНТЕНДАНТ
інтенда́нт
(франц. intendant, від лат. intendo – спрямовую, готую)
1. Військовослужбовець офіцерського складу, що відає забезпеченням військ продовольством, зброєю, військово-господарським майном та організацією побутового обслуговування особового складу.
2. В Радянській Армії в 1935 – 55 pp. військове звання для військово-господарського й адміністративного складу.
3. У Франції в 17 – 18 ст. І. провінції, що призначався королем на певний строк. Мав судово-поліцейську, фінансову й почасти військову владу.