ІМУНІТЕТ
імуніте́т
[від лат. immunitas (immunitatis) – звільнення, свобода]
1. Несприйнятливість організмів до збудників інфекційних хвороб та впливу деяких отрут. Розрізняють І. природний, що є стійкою видовою ознакою, та І. набутий, який виникає внаслідок перенесеного захворювання або внаслідок імунізації.
2. За середньовіччя – надання феодалові судових, фінансових та адміністративних прав на певній території.
3. Виключне право не підлягати деяким загальним законам, що надається особам, які займають особливе становище в державі.