ІДЕАЛІЗМ
ідеалі́зм
(франц. idealisme, від грец. ιδέα – ідея)
1. Один з двох головних напрямів у філософії, який, на противагу матеріалізмові, визнає первинним не природу, буття, матерію, а дух, свідомість, ідею, відчуття. Боротьба між І. і матеріалізмом проймає всю історію філософії і є одним з проявів класової боротьби. І., споріднений з релігією, найчастіше є світоглядом реакційних класів. Розрізняють суб’єктивний І. (прагматизм, позитивізм, екзистенціалізм, феноменологія тощо), який визнає єдиною реальністю відчуття, уявлення, індивідуальну свідомість людини, та об’єктивний І. (гегельянство, неотомізм, персоналізм та ін.), який твердить, що основою всього існуючого є ідея, дух, незалежний від матерії й індивідуальної свідомості.
2. Схильність до ідеалізації дійсності.